Чорноморський біосферний заповідник і літературне краєзнавство

 

2018-09-18

 

Хтось вірно зауважив, що ми недооцінюємо значення природи в нашому житті, не уявляємо силу морального, естетичного й культурного впливу природи на людину. Прекрасний ландшафт маємо оберігати так само, як і собор, як рідкісну книгу. Природа облагороджує, додає снаги. І вона ж сьогодні волає, благає нашого захисту. Мусимо відгукнутись, відповісти їй любов’ю, якщо хочемо залишатися людьми.
(Зі щоденника Олеся Гончара, 9 березня 1981 р.)

 

Відомо, що краєзнавство — це збір, накопичення і популяризація відомостей про певну територію з різних точок зору: географії, геології, метеорології, рослинного і тваринного світу, населення, господарства, історії, культури тощо.

Відділ еколого-просвітньої роботи  Чорноморського заповідника активно збирає та вивчає інформацію про археологічні, історичні, географічні та інші особливості регіону.

А нещодавно в еколого-освітньому центрі заповідника в рамках наукового дослідження „Голопристанщина в творах Олеся Гончара“ побувала вчитель Голопристанської школи № 1 Алла Іванівна Тетяненко. Це не звичайний вчитель, а Вчитель від Бога, ентузіаст, дослідник, краєзнавець. Вона працює в школі вже 40 років.

Разом з учнями Алла Іванівна створила в школі музей літературного краєзнавства, який відкрився 24 травня 1988 року. В музеї представлені матеріали про письменників родом з Голопристанщини, твори відомих письменників про наш край, результати пошукової роботи, документи, фотографії тощо. На базі музею проводяться всеукраїнські, обласні та районні семінари. За 30 років в музеї побували тисячі відвідувачів. Учні пишуть дослідницькі роботи та разом зі своїм керівником здійснюють величезну пошукову роботу.

Вчитель Голопристанської школи № 1 Алла Іванівна Тетяненко в Чорноморському біосферному заповіднику

Вчитель Голопристанської школи № 1 Алла Іванівна Тетяненко в Чорноморському біосферному заповіднику

 

Ось і зараз, в котрий раз перечитуючи новелу О. Гончара „На косі“, А. І. Тетяненко уточнює деталі та припущення щодо прототипів героїв новели. Працівники відділу еколого-просвітньої роботи підтвердили її припущення документами, фотографіями, усними повідомленнями. Прототипом Ольги в новелі О. Гончара стала відома науковець, к.б.н., орнітолог Тетяна Борисівна Ардамацька. Олесь Гончар бував у заповіднику не раз, навіть кільцював птахів разом з Т. Б. Ардамацькою. Він з повагою ставився до працівників заповідника, цікавився їх роботою, побутом, що в художній формі відобразив в новелі.

О. Гончар з Т. Ардамацькою під час кільцювання пташенят на одному з островів заповідника

О. Гончар з Т. Ардамацькою під час кільцювання пташенят на одному з островів заповідника

 

О. Гончар з Т. Ардамацькою під час кільцювання пташенят на одному з островів заповідника

 

Цікаво, що в романі Олеся Гончара „Тронка“, зокрема в розділі IX „Полігон“, йдеться про військовий полігон, який існував на півострові Ягорлицький Кут в радянські часи, та його командира Уралова. Прототипом Уралова був командир військової частини полігону Бронніков Іван Степанович, який після служби жив у Херсоні, і з яким зустрічалася Алла Іванівна зі своїми учнями. В 1998 році територія колишнього полігону увійшла до складу Чорноморського біосферного заповідника.

Треба сказати, що життєвий і творчий шлях Олеся Гончара був тісно пов’язаний з Херсонщиною, обласним центром, багатьма селами та їх мешканцями. Ось і прототипом героя роману „Берег любові“ Чередниченка став колишній голова колгоспу с. Чулаківка (в романі — Кураївка) Садовий Микола Карпович.

Дуже багато цікавої інформації отримали ми від А. І. Тетяненко. Цю інформацію обов’язково будемо використовувати при проведенні екскурсій музейною експозицією еколого-освітнього центру та охоронними стежками заповідника.


Інформація відділу еколого-просвітньої роботи