Чорноморський біосферний заповідник

У 2016 р. виповнилось 100 років з дня народження видатного українського орнітолога, доктора біологічних наук, професора, першого президента Українського орнітологічного товариства ім. К. Кесслера – М. А. Воїнственського. Орнітологічні читання, присвячені цій знаменній річниці, було скликано за ініціативою Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України спільно з Канівським природним заповідником ННЦ „Інститут біології“ Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Саме цим закладам М. А. Воїнственський присвятив усю свою творчу діяльність. Зокрема, в КНУ він пройшов шлях від аспіранта до доцента кафедри зоології хребетних і захистив дисертації кандидата і доктора наук. А з 1956 р. і до кінця життя пропрацював в Інституті зоології, де обіймав різні посади, зокрема, завідувача Відділу фауни й систематики хребетних тварин та заступника директора. Крім того, багато років очолював Українське товариство охорони природи, а згодом і Українське орнітологічне товариство ім. К. Кесслера, що відновило свою діяльність за його безпосередньої участі після більш ніж 70-літньої перерви.

Читання відкрилися 22 вересня 2016 року в актовому залі Інституту зоології (м. Київ) засіданням, присвяченим спогадам про М. А. Воїнственського та обговоренню стану і проблем української орнітології в останні 20 роки. Продовжилися Читання 23-24 вересня в Канівському заповіднику, де учасники заслухали доповіді та ознайомилися зі стендовими повідомленнями, що були присвячені динаміці фаун і населення, популяційній біології, міграціям, поведінці птахів, їх охороні та господарському значенню. Крім того, відбулися круглі столи з обговорення питань наукової української орнітологічної термінології, вивчення й охорони степових і водоплавних птахів, моніторингу зимової орнітофауни. Завершилися Читання 24-25 вересня екскурсіями територією Канівського природного заповідника та до Шевченківського національного заповідника.

У роботі Орнітологічних читань пам’яті М. А. Воїнственського взяли участь 53  фахівці з більш ніж 20 наукових і природоохоронних закладів, громадських організацій та вишів України.

Учасники Читань констатували:

Українські орнітологи беруть активну участь у виконанні державних, регіональних, фундаментальних та прикладних наукових тем, а також у міжнародних проектах з дослідження й охорони птахів та їх оселищ. Результати досліджень публікуються в українських орнітологічних журналах «Бранта», «Беркут», «Troglodytes», «Авіфауна», а також в тематичних збірниках, Працях вишів і заповідників, Матеріалах конференцій та інших фахових виданнях.

Учасники Читань ухвалили:

1. Активніше залучати до орнітологічних досліджень фахівців з установ природно-заповідного фонду та досвідчених аматорів, зокрема, з числа фотолюбителів. Вкрай важливо також докладати зусиль до підготовки молодих орнітологів — студентів, магістрантів і аспірантів. Зокрема, схвалити досвід роботи орнітологів Західно-Українського орнітологічного товариства із залучення і підготовки молодих орнітологів, шляхом проведення орнітологічних шкіл.

2. Просити Міністерство освіти й науки України переглянути Стандарти підготовки біологів-зоологів і екологів у бік збільшення обсягу годин на польові практики. При складанні навчальних планів в університетах України, що випускають зоологів-польовиків і екологів для наукових та природно-заповідних установ розширити перелік спеціальних дисциплін еколого-зоологічного профілю, передбачити проходження виробничих практик в цих закладах.

3. Звернути увагу орнітологів на слабку вивченість орнітофауни деяких регіонів України, на необхідність дослідження орнітофауни у ширшому контексті, у її зв’язках із ландшафтами, на необхідність розробки орнітофауністичного районування і проведення якісних, спеціалізованих фауністичних досліджень і за їх підсумками публікувати регіональні фауністичні зведення і узагальнюючі роботи з біології, екології та поведінки птахів України.

4. Схвалити діяльність українських орнітологів у складі регіональних, національних, європейських та міжнародних Робочих груп, зокрема по куликам, журавлям, хижим птахам і совам, та ін.

5. Рекомендувати орнітологам України активніше брати участь у міжнародних проектах, грантах, акціях щодо збереження та відтворення видів і угруповань птахів, використовувати в дослідженнях сучасну техніку та обладнання, новітні методики (ГІС-технології, радарні дослідження, радіо- і телеметрію та ін.), а результати оприлюднювати на загальноукраїнських конференціях, у фаховій орнітологічній періодиці, інших відповідних зібраннях та виданнях.

6. Закликати орнітологів враховувати сучасні зміни у систематиці та вдосконалювати наукову термінологію для складання баз даних і списків видів птахів та вітати ініціативи з цих питань, якщо вони з’являться.

7. Вважати доцільним подальше поглиблення загальної координації орнітологічних досліджень, спрямованих на оцінку змін видового складу, чисельності та розповсюдження птахів України, зокрема:

- посилювати діючі програми регіонального орнітологічного моніторингу (РОМ), такі, як середньозимові (січневі) та післягніздові (серпневі) обліки водолюбивих птахів у Азово-Чорноморському регіоні країни;

- складати подібні програми моніторингу для інших частин України (зокрема, обліків водно-болотних птахів на ставках та річках в гніздовий та післягніздовий періоди);

- створити веб-сторінку діючих в Україні програм моніторингу птахів.

8. Звернути увагу на бажаність запровадження широкомасштабних обліків птахів на зимівлях, як найменш дослідженого періоду їх річного циклу, а також обліків звичайних видів птахів у степовій зоні.

9. Розвивати та поглиблювати прикладні орнітологічні дослідження, зокрема: з управління популяціями мисливських видів; ролі птахів у перенесенні збудників хвороб тварин та людини; оцінки впливу на птахів об’єктів енергетики — ліній електропередачі, вітрових, сонячних та гідравлічних електростанцій; аналізу загибелі птахів на автомагістралях та високих будівлях; забезпечення орнітологічної безпеки на аеродромах тощо.

10. Розширювати дослідження з вивчення масових ночівель і кормових скупчень птахів як наукової основи розробки методів регулювання їх чисельності, управління поведінкою, раціонального використання й охорони.

11. Рекомендувати орнітологам більше приділяти увагу вивченню орнітофауни штучних оселищ, насамперед, населених пунктів, техногенних споруд тощо, зокрема, дослідженням процесу урбанізації окремих видів птахів.

12. Схвалити діяльність орнітологів із приваблювання глобально вразливих і рідкісних видів птахів в штучні гнізда, що дозволило відновити чисельність популяцій лелеки чорного, пелікана кучерявого, орлана-білохвоста, великих видів сов та ін. Необхідно розширювати обсяг біотехнічних робіт, спрямованих на збереження рідкісних видів, в т.ч. на природно-заповідних територіях, оскільки вони мають, як правило, невелику площу, знаходяться в оточенні трансформованих і інтенсивно використовуваних ландшафтів. Режим «абсолютної заповідності», як і саме це визначення, є для них неприйнятним, а спекуляції навколо цього поняття сприяють зниженню біорізноманіття, втраті рідкісних видів птахів через деградацію їх оселищ. Рекомендується ширше залучати до таких робіт працівників лісових і мисливських господарств.

13. Просити орнітологів, які мають досвід роботи в закладах природно-заповідного фонду, підготувати науково-обґрунтовану вимогу до Мінприроди, щодо необхідності затвердити інструктивні матеріали, які б дозволили проводити в об’єктах природно-заповідного фонду заходи, зазначені у Частині другій статті 16 Закону «Про природно-заповідного фонд України», що спрямовані на збереження і відтворення корінних  природних комплексів, науково-дослідних робіт та виконання інших завдань відповідно  до проекту організації їх територій.

14. Започаткувати проведення всеукраїнських орнітологічних конференцій з трьохрічним інтервалом і провести першу таку конференцію восени 2017 р. у м. Черкаси. У зв’язку з цим, учасники Читань звертаються до ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, О. В. Черевка, з проханням дозволити провести її на базі керованого ним вишу.

15. Розглянути можливість відтворення/створення фахової, дієздатної загальнодержавної організації, на кшталт колишнього Українського орнітологічного товариства ім. К. Ф. Кесслера. У зв’язку з цим, учасники Читань просять представників з регіонів координувати попереднє обговорення цього питання серед своїх колег, результати якого бажано висвітлити на Першій всеукраїнській орнітологічній конференції (м. Черкаси, 2017 р.), зокрема, Г. Г. Гаврися — у північних регіонах, М. Д. Матвєєва — у західних, М. Н. Гаврилюка — в центральних, М. В. Баніка — у східних і Ю. О. Андрющенка — у південних.

16. Просити Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України видати матеріали Читань окремим випуском Додатку Вісника зоології, накладом не менше 250 екземплярів.

Учасники Орнітологічних читань висловили щиру подяку за підготовку, організацію та проведення цього зібрання:

директору Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України І. А. Акімову, заступнику директора з наукової роботи В. О. Харченку, вченому секретарю В. А. Івановій, а також співробітникам Відділу фауни та систематики хребетних, В. П. Боярчук, Є. М. Улюрі,  Р. М. Черничко, О. О. Салганському та І. О. Сінявській;

ректору Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л. В. Губерському, директору ННЦ «Інститут біології» Л. І. Остапченко, директору Канівського природного заповідника В. П. Пилипенку та його співробітникам, В. М. Грищенку та Є. Д. Яблоновській-Грищенко;

 оргкомітету у складі Г. Г. Гаврися, Ю. О. Андрющенка, Н. С. Атамась, В. М. Грищенка та В. М. Смаголя.

25 вересня 2016 р.